6 Лютого 2023

Без анестезії та бормашини: як колись лікували зуби в Лодзі?

Related

Традиційна кухня Лодзі: головні фірмові страви міста

Приїжджаючи у будь-яке місто, ми, в першу чергу, завжди...

Епідемія холери у Лодзі: як забута хвороба минулого вбивала людей

Доля підготувала людству чимало випробувань, серед яких чи не...

Унікальна пам’ятка Лодзі: історія міського Пальмового будинку

Кожному туристові, який приїжджає до Лодзі у пошуках пригод...

Топ найвідоміших: історія лодзьких синагог

Лодзь - багатокультурне місто, в якому проживають представники різних...

Творець польського “Відьмака”: історія Анджея Сапковського

Мабуть, в Європі не знайдеться жодної людини, яка б...

Share

Сучасній людині нелегко навіть уявити, що лікувати зуби можна у не стерильних умовах, без обезболення, сидячи у зручному кріслі і не відчуваючи дискомфорту. Стоматологія в наші дні пропонує низку інноваційних та безболісних рішень у лікуванні навіть найскладніших випадків захворювань ротової порожнини. Так, стоматології нашого часу суттєво відрізняються від тих умов лікування зубного болю, які були колись. Однак, тим не менше, людей у різні часи тривожили захворювання ротової порожнини і боліли зуби, тож доводилося шукати найрізноманітніші способи подолання проблем, розповідає сайт ilodz.com

Як у минулому лікували зуби в Польщі та в Лодзі зокрема, які існували народні способи вгамування зубного болю та інші цікаві факти з історії – читайте у матеріалі нижче. 

Лікування зубів як справжні тортури для мешканців Лодзі в минулому 

Ще до того, як у світі почали дбати про пацієнтів та робити стоматологічні послуги максимально комфортними та безболісними, лікування видавалося справжніми тортурами. У Лодзі та прилеглих територія ще кілька століть тому не існувало кваліфікованих медиків, які б могли якісно надавати стоматологічні послуги. Тим не менше, позбавитися від жахливого болю, який вважається одним з найважчих для організму, якось потрібно було. 

Так-от, спроби лікувати зуби в Лодзі робилися ще з глибокої давнини. Переважно, тоді зверталися до так званої “тіньової” медицини – різноманітних народних цілителів, знахарів та навіть до ковалів, які рвали хворі зуби. В той час переважно послуговувалися травами, всіляко намагаючись обійти візит до таких “псевдостоматологів”, які, здебільшого, тільки погіршували становище хворого. Страхітливі історії про те, як люди помирали від інфекцій після невдалого видалення зубів, швидко поширювалися серед населення міста та прилеглих навколишніх сіл. Тож через біль та високий ризик проходження таких “процедур” люди зверталися до цілителів-знахарів тільки у крайніх випадках. 

На допомогу приходили трави – головні засоби лікування всіляких захворювань в минулому в Лодзі та й в інших куточках Польщі. Хворі вдавалися до абсолютно неефективних та навіть небезпечних настоянок, бальзамів, робили всілякі зілля. Це все сприяло, до слова, розвитку фармацевтики та фармакологічного ринку. 

У перелік таких “ліків” у тодішніх аптеках входили знеболюючі від всіх захворювань ротової порожнини. В середньовіччі часто пропонували хворим мед, гіркі трави, алое, колохіну, різні кислоти (навіть свинячий шлунковий сік). 

З болем до коваля 

У ті давні часи в Лодзі, та й в інших куточках Польщі та Європи, лікуванням зубів займалися багато ремісників. Було чимало шахраїв та шарлатанів, які дурили людей, пропонуючи їм свої послуги та власноруч створені ліки, які начебто мали допомагати у вирішенні проблеми зубного болю.  

Якщо ж потрібно було виконувати якусь процедуру (наприклад, видалення зуба – так чинили у більшості випадків), то часто зверталися до ковалів та навіть до перукарів. Другі, до слова, окрім видалення зубів, також стригли, купали та голили пацієнтів, – у ті часи розмежування надання послуг та належної санітарії ще не було, тож за діло брався практично будь-хто, хто мав базові навички. Особливо корисними були знання про видалення зубів, якими у давній Лодзі володів далеко не кожен.  

Тут доречно зазначити те, що в той період практично не було шансів для лікування зубів. Погано розвинена технологія, відсутність належних знань та обладнання практично не давали можливості для здійснення інших процедур, окрім як банального видалення зуба. До слова, спеціальних інструментів для цього теж як таких не було, а якщо і існували пристосовані, то були далеко не у користуванні кожного лодзького коваля чи перукаря.  

Сеча для полоскання, або гігієна зубів у п’ятнадцятому столітті 

У багатьох європейських архівах можна знайти цілком дикі для сучасної людини методи гігієни ротової порожнини. Зокрема, розповідається, що в ті часи в Європі (не оминуло це і Польщу, зокрема, Лодзь) вершиною гігієни рота було полоскання зубів сечею. Подекуди навіть вірили, що полоскання сечею дає відбілюючий ефект і позбавляє зуби нальоту та жовтизни. 

Були і інші дикі методи гігієни та лікування. Зокрема, вважалося, що потрібно вживати хліб, погризений мишами, аби захиститися від зубного болю. Хліб клали навіть у мурашник, а потім діставали та натирали ним хворий зуб. 

Поширення бормашин і розвиток технологій в лікуванні зубів в Лодзі 

З сімдесятих років дев’ятнадцятого століття почали набувати поширення у світі бормашини. Перший такий пристрій представив англійський стоматолог Джеймс Моррісон і відтоді його широко почали застосовувати у лікуванні зубів. Бормашини дозволяли очистити зуби від карієсу та сформувати лунку так, щоб в ній поміщалася пломба, виконана з золота чи цементного препарату.  

Варто згадати, що у першій половині дев’ятнадцятого століття у Лодзі почала формуватися система охорони здоров’я. З відкриттям перших аптек в місті та перших медичних закладів, появою кваліфікованих спеціалістів зі спеціальними знаннями, виникла потреба і в професійній стоматології. Почали з’являтися перші стоматологи, однак справжній прорив в розвитку стоматології в Польщі та інших країнах Європи відбувся тільки в наступному столітті.  

Стоматологія в Лодзі на початку XX-го століття 

Вважається, що гігієна порожнини рота – одна з найбільш занедбаних медичних галузей в Лодзі на початку ХХ-го століття. У той час влада більше уваги приділяла боротьбі з інфекційними захворюваннями, а проблеми захворювання зубів у населення вважалися другорядними і не такими важливими. Крім того, самі мешканці Лодзі не надто піклувалися про стан своїх зубів. 

На той час у місті діяло тільки кілька громадських місць, де можна було полікувати зуби. Подекуди догляд за порожниною рота спорадично запроваджувався у деяких міських лікарнях. Наприклад, забезпечували пацієнтів зубними щітками у лікарні, де лікували хворих на туберкульоз. Так потрохи почала зароджуватися професійна стоматологія в Лодзі. 

Відомо з архівів, що у 1918-му році міська влада видала постанову, в якій оголосила про безкоштовну медичну та стоматологічну допомогу для студентів. Паралельно з цим, на сполох били лодзькі медики-стоматологи, які наголошували владі про те, що карієс – це соціальна хвороба, і особливо наголошували на тому, що потрібно лікувати зуби у дітей. 

Заможні міщани лікували зуби, переважно, у приватних стоматологічних кабінетах, які почали зароджуватися приблизно у ті роки. Чимало стоматологічних кабінетів відкривалося у центрі міста, на вулиці Пйотрковській. Реклама про той чи інший стоматологічний кабінет розміщувалася у місцевій пресі – там стоматологи охоче наголошували на своїх професійних вміннях та досвіді, аби привабити більше пацієнтів. 

З того часу кабінетів дантистів у Лодзі лише більшало, а зі зростанням конкуренції між лікарями зростала і якість надання послуг. Окрім того, активно розвивалася і медицина та технології, що дозволило стоматології вийти на принципово новий рівень надання послуг. Результатом цього стало те, що у наші дні ми маємо змогу лікувати зуби з максимальним комфортом та абсолютно безболісно. 

.,.,.,.