6 Лютого 2023

Як зароджувалася Служба швидкої допомоги в Лодзі: історія та цікаві факти

Related

Традиційна кухня Лодзі: головні фірмові страви міста

Приїжджаючи у будь-яке місто, ми, в першу чергу, завжди...

Епідемія холери у Лодзі: як забута хвороба минулого вбивала людей

Доля підготувала людству чимало випробувань, серед яких чи не...

Унікальна пам’ятка Лодзі: історія міського Пальмового будинку

Кожному туристові, який приїжджає до Лодзі у пошуках пригод...

Топ найвідоміших: історія лодзьких синагог

Лодзь - багатокультурне місто, в якому проживають представники різних...

Творець польського “Відьмака”: історія Анджея Сапковського

Мабуть, в Європі не знайдеться жодної людини, яка б...

Share

Якщо у наші дні каретою швидкої допомоги нікого не здивуєш, то ще кілька століть тому все було зовсім інакше. Як відомо, система охорони здоров’я в Лодзі почала розвиватися тільки у першій половині дев’ятнадцятого століття. Однак Служба швидкої допомоги зародилася дещо пізніше, розповідає сайт ilodz.com

Мало-кому відомо, однак Служба швидкої допомоги в Лодзі стала третьою у всій Польщі. Вона розпочала свою роботу через вісім років після відкриття аналогічної служби у Кракові та тільки через два роки початку роботи у Варшаві. Як на вулицях міста з’явилися перші карети швидкої допомоги, як розвивалася служба та інші цікаві факти з історії – читайте у матеріалі нижче. 

Людина, з якої все починалося 

Поки в інших великих містах Польщі вже активно працювали карети швидкої допомоги, у Лодзі про таке ще й близько не йшлося. Про налагодження системи охорони здоров’я, головним чином, дбали міські чиновники та промисловці, які докладали чимало зусиль для відкриття та належної роботи лодзьких медичних установ.  

Серед таких промисловців, які також були причетні і до початку роботи Служби швидкої допомоги в Лодзі, був і Еміль Гейер – нащадок відомого фабриканта Людвіка Гейера. Наслідуючи приклад свого предка, який теж свого часу доклав чимало зусиль для розвитку медицини в місті, Еміль Гейер також брав активну участь в розбудові системи охорони здоров’я. Вважається, що саме він доклав зусилля до запуску роботи Служби швидкої допомоги. 

Однак головним ініціатором заснування такої служби став доктор Владислав (Волек) Пінкус та Лодзьке медичне товариство. Доктор Пінкус сам був родом із Плонська, закінчив медичні студії Варшавського університету, де обрав спеціалізацію на внутрішніх хворобах та педіатрії. Владислав Пінкус приїхав до Лодзі тільки близько 1880-го року і відкрив тут свою контору на вулиці Пйотрковській. 

1889-го року доктор Владислав Пінкус приїхав до Варшави, де мав змогу відвідати і побачити на власні очі, як працює столична Служба швидкої допомоги. Побачивши, що така служба працює ефективно і що вона потрібна і в Лодзі, він представив владі акт про заснування аналогічної системи і в Лодзі. 

Через рік після цього відбулася зустріч Лодзького медичного товариства, на якій був присутній і доктор Владислав Пінкус. Тут він і розповів про концепцію Лодзької Служби швидкої допомоги, яку підтримали інші учасники товариства. Натомість з’явилася проблема в іншому – фінансуванні проєкту. Звісно ж, що найкращим рішенням було запропонувати стати учасниками товариства та взяти участь в реалізації ідеї міських промисловців, серед яких був, зокрема, і знаменитий Кароль Шайблер. Вищезгаданий же Еміль Гейер пожертвував на цю справу значну суму коштів.  

Як працювала служба у перші роки? 

Карета швидкої допомоги в Кракові

Так, після ретельної підготовки та залучення публічних людей до проєкту, було офіційно розпочато роботу Служби швидкої допомоги в Лодзі. Відкриття відбулося у грудні 1899-го року, на зламі століть. Працювала вона, головним чином, за прикладом інших – краківської та варшавської. 

У перший час можна було викликати карету швидкої тільки у межах міста, хоча згодом, як можуть свідчити архівні дані, служба допомагала і людям за межами Лодзі.  

Спершу, коли служба тільки розпочинала свою роботу, працівники пересувалися містом за допомогою кінних екіпажів. Так працювало тоді практично все місто – машин ще в Лодзі не було, а кінні екіпажі були доступним і порівняно швидким способом пересування.  

В обладнанні цих кінних екіпажів було по дві пари носилок для переміщення пацієнтів. Самі ж екіпажі мали навіть власні назви – як правило, їх називали на честь спонсорів, які фінансували діяльність карет швидкої допомоги.  

Тоді кошти на функціонування екіпажів швидкої допомоги надходили, переважно, від учасників товариства, згодом на потреби служби виділяло щорічні дотації місто. Коштів, тим не менше, бракувало, однак на допомогу прийшла винахідливість його учасників. На підтримку організували низку різноманітних культурних громадських заходів, шоу, та навіть кінні перегони – всі отримані кошти передавали на діяльність Служби швидкої допомоги у Лодзі.  

Як працювала служба в умовах війни? 

Розвиток Служби швидкої допомоги перервала Перша світова війна. Довелося повністю призупинити роботу – багатьох медиків закликали на військову службу, через що довелося значно скоротити кількість працівників.  

Це був доволі складний період для медицини в Лодзі. В архівних матеріалах можна знайти навіть інформацію про те, що медичну допомогу в лавах Служби швидкої допомоги були змушені надавати санітари, які не мали достатньої кваліфікації та знань для лікування пацієнтів. Однак, тим не менше, у них був певний досвід – передусім, завдяки багаторічній роботі в службі. 

Куди кращим був міжвоєнний період для надання екстреної медичної допомоги у Лодзі. Тоді не тільки продовжила розвиватися чинна Служба швидкої допомоги, яка вже на той час перейшла до підпорядкування мерії, а й нові служби – зокрема, Служба порятунку Червоного Хреста Польщі. У той час в місті з’явилася станція переливання крові та запрацював рентген-апарат. 

Перші автомобілі швидкої допомоги в Лодзі 

Згодом кінні екіпажі почали відходити у минуле – в першу чергу, це пов’язують з появою та поширенням автомобільного транспорту. Дуже швидко необхідність в автомобілях виникла і в Служби швидкої допомоги і вже 1924-го року Лодзьке медичне товариство подбало про закупівлю перших автомобілів для потреб служби.  

Першими автомобільними каретами швидкої допомоги в Лодзі були моделі машин Chevrolet та Fiat. Якщо в сучасному світі звикли бачити білі карети швидкої допомоги з червоними хрестами, то у минулому все було зовсім інакше. Так, тодішні машини фарбували у темно-синій колір. Трохи згодом їх почали фарбувати у піщаний колір, і тільки згодом почали фарбувати у білий – звичний та традиційний у сучасному світі. 

Вже до початку Другої світової війни кількість карет швидкої допомоги в Лодзі помітно збільшилася. Тоді їх було всього вісім, що дозволяло значно ефективніше працювати та надавати вчасну допомогу людям, які цього потребували. Окрім карет швидкої, також в розпорядженні служби були дві транспортні санітарні машини.  

Що стосується перших автомобілів швидкої допомоги з медичним обладнанням, в якому надається допомога постраждалому під час транспортування до медичного закладу, то вони з’явилися тільки у шістдесятих роках двадцятого століття. З того часу їх почали широко використовувати у роботі, аби рятувати людські життя у критичні моменти.  

Загалом, в польській системі екстреної медичної допомоги існувало кілька типів машин швидкої допомоги, які позначалися буквою всередині кола, яке малювали на кузові машини. Після 2010-го року старий поділ було змінено на поділ на державні медичні рятувальні загони. Відтоді у містах, в Лодзі зокрема, діють кілька типів машин швидкої допомоги – спеціалізовані та базові, транспортні, екстрені ветеринарні та неонатальні машини.  

Ось так зароджувалася система надання екстреної медичної допомоги у Лодзі. З того часу її було неодноразово оновлено та модернізовано відповідно до суспільних потреб, а також відповідно до розвитку технологій та медицини у Польщі та світі.  

.,.,.,.