6 Лютого 2023

Традиційна кухня Лодзі: головні фірмові страви міста

Related

Традиційна кухня Лодзі: головні фірмові страви міста

Приїжджаючи у будь-яке місто, ми, в першу чергу, завжди...

Епідемія холери у Лодзі: як забута хвороба минулого вбивала людей

Доля підготувала людству чимало випробувань, серед яких чи не...

Унікальна пам’ятка Лодзі: історія міського Пальмового будинку

Кожному туристові, який приїжджає до Лодзі у пошуках пригод...

Топ найвідоміших: історія лодзьких синагог

Лодзь - багатокультурне місто, в якому проживають представники різних...

Творець польського “Відьмака”: історія Анджея Сапковського

Мабуть, в Європі не знайдеться жодної людини, яка б...

Share

Приїжджаючи у будь-яке місто, ми, в першу чергу, завжди шукаємо визначні локації, які тут необхідно побачити, а також дізнаємося інформацію про традиційні страви міста чи регіону, притаманні тільки конкретній місцевості, пише сайт ilodz.com.  

Лодзь, як і інші великі польські міста, має власні традиції та звичаї на кухні. Давнє індустріальне місто може похвалитися величезною кількістю традиційних смачних страв, як простих, так і вишуканих та особливих, які можуть здивувати будь-якого гурмана.  

Які традиції існують у лодзькій кухні, що куштували здавна мешканці Лодзі та інші цікаві факти про фірмові страви міста та воєводства – читайте у матеріалі нижче. 

Залевайка 

Передусім, гастрономічну екскурсію містом Лодзь варто розпочати з куштування традиційного супу, який тут здавна готують як у бідних, так і багатих родинах. Цей суп називається залевайкою і походить він саме з Лодзького регіону, хоч його готують і в інших куточках Польщі. 

Залевайка – традиційний сільський суп, який готують із картоплі та закваски. Суп за своїм кольором нагадує білий борщ. У дев’ятнадцятому столітті у Лодзі залевайка була стравою, яку споживали у будь-який період доби, навіть на сніданок. Іноді до залевайки додавали сушені гриби та цибулю – ці додаткові інгредієнти додавали ароматності та насиченості супу.  

Назва цієї страви походить від способу її приготування. Спершу очищену картоплю нарізали кубиками, потім відварювали її разом зі спеціями, а після цього заливали отриману картоплю кислим супом. 

У традиційний маринад до супу додавали неодмінно часник, перець. Іноді сюди додавали також моркву – це вже за бажанням господині, яка куховарила.  

Капуста з горохом 

Ще одна знаменита традиційна страва лодзької кухні – капуста з горохом. Ця страва відома практично кожному полякові завдяки приказці, а також завдяки тому, що вона давно стала частиною традиційних обрядових страв до святкового столу. Капусту з горохом у Лодзі готують на Святий Вечір – тут це невід’ємна частина столу із дванадцяти обрядових пісних страв. 

Капуста з горохом назавжди ввійшла у кулінарну історію Лодзі. Цю страву дуже полюбляють їсти у практично всіх оселях воєводства – її готують як у бідних сім’ях, так і в багатих родинах. У минулому це була страва кожного дня – проста у приготуванні та доступна у пошуках інгредієнтів. Капусту було дістати не складно, її вирощували селяни у різних куточках Польщі, а ще – її можна було легко зберігати. У минулому капуста з горохом складала основу харчування звичайних мешканців воєводства. 

І справді, капуста з горохом була незамінною на кухні у Лодзі у будь-який період року. Цю страву сміливо можна було споживати під час посту, її готували на різдвяні та великодні трапези, і навіть на весільному столі завжди була присутня ця страва. У сучасній кухні Лодзі капуста з горохом також має місце – її подають як гарнір до м’ясних страв.  

Водянка 

Водянка – ще один традиційний суп лодзької кухні, який здавна тут споживали. Це проста рідка страва, яку готують у Сілезії та Центральній Польщі, в тому числі, у Лодзі. 

Рецепти водянки можна зустріти абсолютно у різних варіаціях – кожна господиня могла додати до страви щось своє, чим робила суп унікальним, хоч це і проста страва. В основі водянки – хліб та окріп. По суті, водянка – це суп із черствого хліба, який спершу нарізали та заливали окропом. До цього додавали часник та жир, а ще – бажаним елементом страви були шкварки та сало. 

Водянка стала улюбленою стравою мешканців Лодзі та воєводства – передусім, через те, що це смачний та бюджетний варіант традиційної кухні. Суп зародився у період загальної бідності у країні, його готували кожного дня, часто споживали водзянку на сніданок. Їли водянку і під час посту, однак у цей період не додавали до страви сало та шкварки. 

Оселедець під периною 

Ще одна традиційна страва лодзької кухні – оселедець під периною. Як і попередні страви, оселедець під периною – це проста і смачна страва з доступних інгредієнтів. Оселець під периною часто подавався до повсякденного столу у домах лодзьких робітників, цю страву споживали і під час посту. 

Сама страва складалася з основного інгредієнта – оселедця, а також із печеної або відвареної картоплі. Подавалася ця страва у холодному вигляді на стіл. Всі інгредієнти були доступними і недорогими, тож їх можна було придбати як багатим, так і простим сім’ям. 

У цієї страви була одна особливість: для правильного приготування оселедця потрібно було його тривалий час вимочувати у воді. Після цього оселедець відправляли у молоко, де він настоювався впродовж двох-трьох годин. 

Грушевий суп 

Грушевий суп з’явився у лодзькій кухні приблизно у дев’ятнадцятому столітті, і з того часу став однією з найулюбленіших та найпопулярніших страв. Це був густий суп коричневого кольору з кисло-солодким смаком, доволі цікава та ароматна страва, яка приваблювала запахом стиглих груш, з якого і готували страву. 

Цей суп був доволі поширеним у Лодзі. Груші часто вирощували у господарствах, згодом цей фрукт став популярним настільки, що почали висаджувати різні сорти груш. Так груша опинилася як серед солодких страв, так і серед супів, і стала місцевим делікатесом. 

Татарчух 

Татарчух – слово та страва, які родом далеко не з Польщі. Тим не менше, це турецьке слово пов’язують з традиційною кухнею Лодзі. Так вже склалося історично, що впродовж деякого часу татари мешкали на цій землі, звідси і залишилася ця страва. 

Татарчухом називають прямокутний хлібець коричневого кольору, виготовлений з гречаного борошна, який має солодкий медовий смак. Традиція приготування цієї страви сягає ще дев’ятнадцятого століття. Тоді татари, які тут мешкали, займалися активно торгівлею – в тому числі, торгували крупами. Дружини ж купців пекли гречані пироги, а потім їх продавали на базарі. Так цей хлібець став звичним у повсякденному раціоні мешканців Лодзі та став традиційною стравою, місцевим смаколиком. 

Кугель 

У Лодзі колись мешкала величезна кількість євреїв. Вони принесли сюди чимало своїх звичаїв та традицій, зокрема, звичаї готувати свої страви. Серед цих традиційних страв євреїв у лодзькій кухні – кугель. 

Кугель нагадує запіканку або пудинг. Класичний варіант цієї страви готується з локшини, гусячого жиру та яйця (яйця використовувалися для заливки пирога). Існували, щоправда, різні варіації цієї страви – м’ясні, бурякові, солодкі (з манною кашею та вишнею), рисові, яблучні тощо.  

Деякі євреї вважали, що споживання кугелю у часі єврейської суботи приносить духовне благословення. Часто ця страва була частиною святкового столу. У Лодзі кугель готували із картоплі, у наші дні про цю страву забули.  

Морквяні пряники 

Полюбляли мешканці Лодзького воєводства і їсти солодкі страви. Традиційними стали так звані морквяні пряники, які часто були присутніми на святковому столі. Часто для приготування морквяних пряників використовували солодкі сорти моркви. До страви додавали родзинки та різноманітні спеції (наприклад, гвоздику), цукати, апельсинову цедру або мускатний горіх. Завдяки цих інгредієнтам морквяні пряники виходили дуже ароматними та смачними, через що стали улюбленим святковим десертом серед мешканців Лодзі та воєводства. 

.,.,.,.