7 Лютого 2023

Найшвидший гелікоптер, розумні тканини та нові методи боротьби з раком: винаходи жителів Лодзі

Related

Традиційна кухня Лодзі: головні фірмові страви міста

Приїжджаючи у будь-яке місто, ми, в першу чергу, завжди...

Епідемія холери у Лодзі: як забута хвороба минулого вбивала людей

Доля підготувала людству чимало випробувань, серед яких чи не...

Унікальна пам’ятка Лодзі: історія міського Пальмового будинку

Кожному туристові, який приїжджає до Лодзі у пошуках пригод...

Топ найвідоміших: історія лодзьких синагог

Лодзь - багатокультурне місто, в якому проживають представники різних...

Творець польського “Відьмака”: історія Анджея Сапковського

Мабуть, в Європі не знайдеться жодної людини, яка б...

Share

Лодзька Політехніка, Лодзький Університет та інші науково-освітні установи зростили не одну плеяду талановитих вчених та науковців. На початку XXI століття в цих навчальних закладах працювало чимало вчених, які винаходили та створювали, здавалося б, неможливі речі. Їх винаходи належать до медицини, машинобудування, легкої промисловості та інших галузей, пише ilodz.com. Тож, як і чим здивували світ винаходи лодзян?

Проф. Марчін Козакевич та пластина, яка з’єднує зламані кістки в щелепі

Марцін Козакевич – професор, медичних наук, щелепно-лицевий хірург, керівник відділу щелепно-лицевої хірургії Медичного університету Лодзі. Свій шлях в науці та медицині Марчін Козакевич розпочав у 1998 році, коли вступив на навчання до стоматологічного відділення медичного факультету Медичної академії в Лодзі. Після першого та другого курсу навчання отримав премію ректора за успішність.

Після закінчення аспірантури в 1994 році почав працювати в клініці щелепно-лицевої хірургії Інституту стоматології Медичного університету м. Лодзь. У 1996 році отримав науковий ступінь доктора медичних наук, у 1998 році здобув спеціальність І ступеня за спеціальністю «стоматологічна хірургія», а у 2004 році – за спеціальністю «щелепно-лицева хірургія».

У 2005 році отримав ступінь доктора медичних наук на основі дисертації під назвою «Оцінка результатів лікування дефектів кісткової тканини з використанням кісткозамінних матеріалів у стоматологічній хірургії». Ця дисертація була визнана найкращою дипломною роботою в галузі хірургії в Медичному університеті Лодзі в 2005 році, що стало підставою для присудження Марчіну Козакевичу премії проф. М. Стефановського.

Впродовж багатьох років Козакевич разом зі своїми колегами шукали варіанти хірургічного лікування переломів альвеолярного відростку верхньої частини нижньої щелепи. Було розроблено та випробувано багато типів титанових пластин для з’єднання зламаних кісток. Були випробувані конструкції різної форми.

Однак їх витривалість була обмеженою. Вони були занадто слабкими і гнулися або навіть ламалися, коли у пацієнта після операції почала працювати щелепа. Як наслідок, у пацієнта змінювався прикус. А, до прикладу, з’їсти яблуко було ще тою проблемою.

Рішення знайшов професор Марчін Козакевич. Він створив пластину у формі букви А. Пластина була виготовлена з титану. Над її моделюванням професор працював разом з доктором Яцеком Свінярським з Лодзької Політехніки. У 2014 році вчений з Медичної академії в Лодзі запатентував свій винахід.

У чому ж успіх А-пластини? Вона проходить уздовж лінії напруги кістки, тому повністю з нею взаємодіє. Професор використовує пластину для всіх типів переломів, з якими працюють щелепно-лицеві хірурги.

Професор говорив, що, навряд чи, за свій винахід отримає Нобелівську премію. Однак для нього було значно важливіше, що його А-подібна пластина допомагала пацієнтам.

Проф. Кшиштоф Йозвік та гібридний вертоліт X3

У 2016 році одна з найбільших авіабудівних компаній світу, конкурент Boing – Airbus отримала патент на потенційно найшвидший вертоліт у світі. В прес-релізі зазначалося, що у його конструкції, крім основного гвинта, передбачено два додаткових пропелера, розміщених на крилах і спрямованих назад. Кожен з них приводиться в рух двигунами Rolls Royce Turbomeca RTM322 потужністю 2270 кінських сил. Швидкість нового вертольоту Airbus становила, згідно опублікованим документам, 470 км/год.

Як виявилося, за успіхами гібридного гелікоптера Х3 стоїть команда вченого з Лодзі Кшиштофа Йозвіка. Команда Кшиштофа Йозвіка з Лодзької Політехніки впродовж багатьох років співпрацювала з компанією Airbus.

Що ж до самого Кшиштофа Йозвіка, то у 1987 році він закінчив факультет конструкції та експлуатації машин у Лодзькому технічному університеті. Здобув докторський ступінь у 1998 році в рідному університеті на основі дисертації: «Дослідження турбіни поршневого двигуна в стаціонарних і нестаціонарних режимах живлення».

У 2006 році він отримав докторський ступінь в Лодзькому технологічному університеті на основі дисертації під назвою «Механічний поворотний диск серцевого клапана з шаром нанокристалічного алмазу». Вчене звання професора технічних наук Йозвіку було присвоєно 14 серпня 2014 році.

1 січня 2020 року призначений проректором Лодзької Політехніки з навчальної роботи, а в березні 2020 року очолив антикризовий штаб Лодзької Політехніки у зв’язку з пандемією COVID-19. У липні 2020 року обраний ректором Лодзького технологічного університету на 2020–2024 роки (був єдиним кандидатом).

Команда Кшиштофа Йозвіка отримала статус надійного постачальника наукових розробок для концерну Airbus. У березні 2016 року професор розповів місцевим журналістам, що ж стоїть за успіхами гелікоптера Х3.

На високих швидкостях, яких раніше досягали гелікоптери, виникали збурення, які перешкоджали доступу свіжого повітря до турбін і, як наслідок, втрачали потужність. Професор повинен був знайти рішення і забезпечити машину повною потужністю в будь-яких умовах польоту. І йому це вдалося. Команда також розрахувала навантаження на лобове скло та кабіну, а компанія Airbus, в свою чергу, вибрала правильні матеріали для гелікоптера.

Професор розповідав, що збір гелікоптера – це надзвичайно складна головоломка. Наприклад, конструкція кабіни залежить від того, скільки місця необхідно для приводу, а структура приводу, в свою чергу, залежить від багатьох інших складних факторів.

Проф. Ізабелла Круцінська та «розумний» одяг

Професорка Ізабелла Круцінська з Лодзької Політехніки працювала над розробкою куртки, яка набухає за низьких температур, щоб, таким чином, зігріти свого власника чи власницю. За умов підвищення температури навколишнього середовища, куртка поверталася до свого нормального стану.

Професор Ізабелла Круцінська працювала з так званими матеріалами, які мають пам’ять, або як їх ще називають – «розумні» тканини. Це матеріали, які змінюють свої властивості під впливом зовнішніх факторів. Свій винахід вчена з Лодзі називала «курткою майбутнього».

Такий одяг, за задумом вченої, мав би стати в нагоді людям, які працюють в небезпечних умовах. Наприклад, пожежники. Круцінська працювала над тим, аби «розумний одяг» захищав пожежників від впливів високих температур.

У вільний від науки час вчена доглядала коней та котів.

Проф. Марія Бришевська та нові методи боротьби з раком

Професорка Марія Бришевська з факультету біології та захисту навколишнього середовища Лодзького університету займалася дослідження дендример – це олігомерна або макромолекулярна сполука, молекули якої мають деревоподібну структуру з великою кількістю дендример-відгалужень, число яких, що далі від центра – зростає. Такі сполуки широко застосовуються в комбінаторній хімії.

Дендримери надзвичайно малі, тому все, що пов’язано з ними відноситься до наномолекулярних технологій. Однак можливості у дендримерів великі. Вчені помістили в них ліки та інші активні сполуки. Науковці дослідили, що вони можуть добре допомагати при лікуванні лейкемії. Дендримери доставляють ліки, які, в свою чергу, призводять до загибелі ракових клітин. Все це, звичайно, відбувається на нанорівні.

Вчені з Лодзького університету десятками років займалися дослідженням дендримерів, розповідала Марія Бришевська. Проводилися також дослідження щодо використання дендримерів у лікуванні хвороб Альцгеймера та Паркінсона. Команду вчених, які досліджували дендримери, сформувала Марія Бришевська.

Сама ж вчена жартома розповідала, що не стоїть в черзі за Нобелівською премією. А після себе хотіла б залишити видатних вчених-послідовників.

.,.,.,.