6 Лютого 2023

Поет з Лодзі Юліан Тувім та його внесок в літературу Польщі

Related

Традиційна кухня Лодзі: головні фірмові страви міста

Приїжджаючи у будь-яке місто, ми, в першу чергу, завжди...

Епідемія холери у Лодзі: як забута хвороба минулого вбивала людей

Доля підготувала людству чимало випробувань, серед яких чи не...

Унікальна пам’ятка Лодзі: історія міського Пальмового будинку

Кожному туристові, який приїжджає до Лодзі у пошуках пригод...

Топ найвідоміших: історія лодзьких синагог

Лодзь - багатокультурне місто, в якому проживають представники різних...

Творець польського “Відьмака”: історія Анджея Сапковського

Мабуть, в Європі не знайдеться жодної людини, яка б...

Share

Юліан Тувім – видатний польський поет, перекладач та мовознавець. Народився Тувім в Лодзі. В рідному місті поета на честь нього названа вулиця, є пам’ятник та меморіальна дошка на гімназії, де він навчався. Його вірші відходили від прикладів стандартної поезії. Це були дещо провокаційні, нестандартні твори, за які Тувіму часто дошкуляли критикою. Займався поет також перекладом, в тому числі і з української – перекладав вірші Максима Рильського та Євгенія Маланюка, пише ilodz.com.

Життєпис Юліана Тувіма

Юліан Тувім народився 13 вересня 1894 року в місті Лодзь в небагатій сполонізованій єврейській родині. Оскільки Королівство Польське на той час було державо-васалом Російської імперії, то 9-річний Юліан вступає на навчання до російської гімназії в Лодзі. Позаяк альтернативних закладів навчання не було.

З ранніх років маленький Юліан цікавиться природничими науками та мовами. Хлопець тяжів до вивчення хімії, астрономії. З 1909 року почав цікавитись мовами африканських народів, папуасів, австралійських племен. Цікавився також китайською мовою та есперанто.

У 1906 році в Лодзі було відкрито навчальний заклад, де мовою викладання була польська. Однак заклад був приватним, а у родини Юліана Тувіма не було коштів, щоб перевести хлопця до цього навчального закладу. Тому Юліан продовжив своє навчання в російській гімназії.

Парадоксально, але це ще більше надихнуло юного поета вивчати польську мову та літературу. З ранніх років він почав знайомитись з найкращими зразками польської літератури. Напевно, найбільше його надихнув польський поет та драматург Леопольд Стафф. Саме під впливом його творчості з’явились перші проби пера Юліана Тувіма.

У 1916 році Тувім переїхав до Варшави, де розпочав навчання у Варшавському університеті. Навчався одразу на двох факультетах – юридичному та філософському. У 20-х роках доля познайомила Тувіма з українським письменником, поетом та літературним критиком Євгеном Маланюком. Впродовж певного часу талановиті особистості товаришували між собою. Маланюк, до слова, присвятив цикл віршів «Ars poetica» Юліану Тувіму. Вони ввійшли до його збірки «Остання весна».

В 30-х роках перед початком Другої світової війни Тувім різко засуджував ідеї нацизму. Впродовж 1939-1945 років перебував в еміграції. Тувім вимушено проживав у Франції, Португалії, Бразилії та США. В рідну Польщу повернувся в 1946 році.

Творча спадщина лодзького поета

Творчий дебют лодзького поета відбувся, коли йому був 21 рік. Його вірш «Прохання» надрукував часопис «Варшавський кур’єр». Варшава, звичайно, відкрила перед поетом значно більше можливостей, ніж Лодзь. В столиці Тувім мав змогу друкувати свої вірші спочатку в студентському журналі «За мистецтво і науку», а згодом у більш серйозних виданнях.

У 1918 році у світ виходить перша книга Тувіма «Чигання на Бога». Дослідники літературного доробку Тувіма умовно ділять його творчість на два етапи – перший лодзький і другий – варшавський.

В Варшаві Юліан Тувім разом з іншими ще маловідомими поетами створюють та видають журнал «Pro Arte et Studio», який об’єднує навколо себе молодих поетів. Вірші Тувіма, які друкувались на сторінках вищезгаданого журналу, не підпадали під традиційні поетичні канони. Вони були нестандартними, дещо провокаційними. Автор часто вживав слова з розмовної мови, не гребував жаргонізмами й вульгаризмами. Героями його творів переважно були звичайні люди. В 20-30-ті роки такі підходи до поезії викликали шквал критики зі сторони шанувальників традиційної поезії.

Поет залишив після себе чималу творчу спадщину. Серед його найбільш відомих збірок поезії: «Слова в крові» (1926 рік), «Сьома осінь» (1921 рік), «Чорнолісся» (1929 рік), книга «Циганська біблія та інші вірші» (1932 рік), «Нова збірка віршів» (1953 рік). А поема Тувіма «Бал в опері» серед багатьох літературних критиків вважається шедевром літератури XX століття. Вона була написана у 1936 році, але поет не міг її опублікувати через гостру антиелітарну та антиполітичну сатиру. Тому поема публікувалась частинами. Повністю твір був опублікованим після смерті поета у 1982 році.

Серед творчого доробку Тувіма є й збірки дитячих віршів – «Пташине радіо» та «Слон Трубальський».

Юліан Тувім також багато займався перекладом. Перекладав з французької та російської мов. З української мови переклав «Слово о полку Ігоревім» та окремі вірші українських поетів та письменників Максима Рильського та Євгена Маланюка.

Видатний поет з Лодзі помер 27 грудня 1953 року в Закопане. В рідному місті на честь нього названо вулицю. Крім цього в Лодзі встановлений пам’ятник Юліану Тувіму. Пам’ятник відкрили у 1999 році на вулиці Пьотрковській. Монумент має вигляд лавочки, на якій сидить Юліан Тувім. Над пам’ятником працював скульптор Войцех Грінівіч. У 2003 році пам’ятник поетові було визнано «скульптурою року». Він став одним із головних архітектурних символів Лодзі.

В Лодзі побутує легенда, що дотик до носа вилитого в скульптурі поета неодмінно приносить удачу.

.,.,.,.