Спорт є невід’ємною частиною життя абсолютно кожної людини. Хтось займається ним, хтось полюбляє стежити за змаганнями через екрани телевізорів чи перебувати в колі однодумців-вболівальників на багатотисячних стадіонах, розповідає сайт ilodz.com.
Мешканці Лодзі здавна займалися різними видами активностей – для розваги, підтримки форми та здоров’я, однак професійний спорт з’явився значно пізніше.
Як зародився спорт у Лодзі, якими видами активностей спершу займалися містяни та інші цікаві факти зі спортивної історії – читайте у матеріалі нижче.
Стрілецьке товариство у Лодзі, або організація, з якої розпочався професійний спорт в місті
Історики вважають, що офіційною датою зародження спорту в Лодзі можна вважати 1824-й рік, коли німецькі майстри сукна (місцеві фабриканти) заснували стрілецьке товариство. Саме Лодзьке стрілецьке товариство започаткувало професійний спорт в нашому місті і дало поштовх появі інших таких організацій, в яких об’єднувалися люди за інтересами та спільними ідеями.
Що стало передумовою для появи товариства? Ні для кого не є таємницею, що на початку дев’ятнадцятого століття місто Лодзь активно процвітало та розбудовувалося, звісно, не без зусиль вищезгаданих промисловців-гігантів, які створювали тут потужні підприємства, давали робочі місця та розвивали місто у всіх напрямках його діяльності.
Так, якщо у 1820-му році у Лодзі проживало близько восьми сотень мешканців, то за кілька років їх кількість збільшилася до п’яти тисяч. Сюди активно приїжджали німці, які бачили перспективи життя та роботи у Лодзі. Згодом саме представники цієї національності становитимуть основну частину міських фабрикантів.
Так-от, німці привезли з собою не лише бізнес-ідеї, які успішно втілювали у реальність, а й традиції та звичаї. Серед таких було і захоплення стрільбою, яка поширилася з країн заходу. Об’єднані цим спільним захопленням, фабриканти заснували у Лодзі своє стрілецьке товариство, яке в перші роки діяльності очолив Йоганн Фідлер.
Діяльність стрілецького клубу та проведення перших стрілецьких змагань у Лодзі
Через деякий час після створення у місті провели і перші стрілецькі змагання, для яких спеціально закупили рушниці. Членами стрілецького об’єднання могли бути далеко не всі охочі мешканці Лодзі – простолюдини не могли опинитися серед стрілецьких лав, а заможні міщани – переважно, фабриканти. Обов’язковою умовою членства у товаристві були щомісячні внески.
Що цікаво, у лавах товариства спершу практично не було поляків – корінні мешканці міста не надто прихильно ставилися до спорту. З часом ситуація дещо змінилася – невелика кількість поляків таки з’явилася серед членів товариства. Через це організація була репресована у тридцятих роках – поляки вступали до лав повстанців, а самі повстанські збори відбувалися у стінах приміщення товариства.
Свої тренування зі стрільби учасники товариства проводили регулярно – такі події були не тільки важливими для розвитку спорту, а й для підтримки статусу членів товариства. Справа в тому, що для таких поважних фабрикантів необхідністю було проведення світських зустрічей.
Поява та розвиток велосипедного спорту
Як ми уже зазначили вище, саме появу Лодзького стрілецького товариства вважають зародженням спорту у місті. Німецькі фабриканти впроваджували у Лодзі чимало новацій, серед яких був також велосипедний спорт – наступний вид активностей, який розвинувся тут.
Фабриканти постійно дбали про те, щоб нагадувати суспільству про свій статус та поважність. Вони часто об’єднувалися в окремі організації, клуби та товариства, шукали нові види розваг та дозвілля, щоб мати змогу корисно проводити світський відпочинок. Так було засноване Лодзьке велосипедне товариство, яке у наш час вважається найстарішим велосипедним клубом нашого міста. Воно було засноване ще 1886-го року.
До товариства могли доєднатися, переважно, польські німці, які обов’язково мали власний двоколісний транспорт. Ще однією обов’язковою умовою членства у велосипедному товаристві була щомісячна плата – поповнення клубної казни.
Варто зазначити, що велосипеди у той час були доволі дорогим “задоволенням”. Вартість одного такого транспортного засобу коштувала близько 120-ти рублів – таку суму собі міг дозволити далеко не кожен мешканець Лодзі. Тож клуб у перші роки носив виключно елітарний статус, який намагався усіляко підтримувати через проведення частих зборів, урочистих сніданків, світських зустрічей, вечірок та інших посиденьок, на яких збиралася вся клубна знать.
Однією з таких знакових світських подій у житті клубу були перші велосипедні змагання. Їх провели практично одразу після заснування товариства у Руді Паб’янській, подивитися на які зібралися десятки охочих.
Діяльність велосипедного товариства у Лодзі перервала Перша світова війна. Тільки після її завершення клуб відновив свою роботу. Ще за деякий час Лодзьке товариство велосипедистів об’єднало свою діяльність з іншим спортивним клубом у місті.
Стрімкий розвиток спорту, або як у Лодзі одне за одним з’явилися нові товариства
За прикладом попередніх спортивних об’єднань, у Лодзі одне за одним почали з’являтися нові товариства та клуби. Поступово у світі та на теренах сучасної Польщі виникали та розвивалися види спорту, а їх прихильники об’єднувалися в окремі організації.
Легалізація польських спортивних асоціацій була непростою, однак, за статистичними показниками, до початку Першої світової війни у Лодзі діяло одинадцять таких товариств. Серед них було гімнастичне товариство “Sokół” – частина однойменного Польського гімнастичного товариства. Лодзький осередок клубу “Sokół” став третім таким на теренах всієї країни. Його було засновано у 1905-му році.
Ця організація у перші роки діяла нелегально (як ми вже зазначили вище, легалізація польських спортивних асоціацій була непростою), тому її швидко виявили та “придушили”. Така ж доля чекала на всі осередки гімнастичного товариства на теренах Польщі. Однак винахідливі учасники клубу вигадали хитрощі – створювали товариства з іншими назвами, де у документації не фігурувало слово “гімнастика”, що й дозволило їм пропрацювати до Другої світової війни.
Гімнастичне товариство “Sokół” у Лодзі чекала трагічна доля. Друга світова війна внесла свої корективи у життя учасників клубу – нацисти не ставилися прихильно до таких об’єднань, тож спершу переслідували та стежили за учасниками клубу. За деякий час окупаційна влада наклала повну заборону на діяльність гімнастичного товариства, вбачаючи її небезпечним елементом для своєї пропаганди.
Слідом за гімнастичним товариством з’явився також клуб “ŁKS” у 1909-му році. Цей клуб був одним із засновників футбольної ліги Лодзі і у наш час є одним з найвідоміших спортивних клубів, представлених у нашому місті.
Фактично, всі спортивні організації, діяльність яких перервала Друга світова війна, відновили свою роботу тільки після її завершення. У подальші роки різні види спорту у Лодзі стали частиною повсякденного суспільного життя, розвинулися та вийшли на новий рівень. У наш час спорт – невід’ємна частина міста.
