Історія розвитку спорту в Лодзі тісно переплітається з багатьма локаціями в місті. Стадіони бережуть цю історію – коли сучасники приходять туди в наш час, вони відчувають неймовірну атмосферу та готовність вболівати за своїх фаворитів, пише сайт ilodz.com.
Особливу атмосферу серед усіх спортивних майданчиків міста має стадіон ŁKS – сучасники знають його як Муніципальний стадіон. Вже понад століття він є неодмінною частиною міста та його спортивного життя.
Яка історія в цієї локації, цікаві факти про стадіон та його розвиток – читайте у матеріалі нижче.
Як з’явився стадіон ŁKS в Лодзі?
Стадіон ŁKS можна вважати, без перебільшення, символом відродження Польщі в Лодзі й початку нового етапу історії країни. Справа в тому, що його заснування пов’язане з іменем першого міського голови Лодзі після відновлення незалежності країни.
Йдеться про Алексія Ржевського – борця за незалежність, активного громадського діяча, учасника багатьох повстань, який турбувався про своє місто. Йому була небайдужа доля Лодзі та її мешканців, про що свідчать численні рішення, ухвалені для розвитку міста. Так, саме Алексію Ржевському приписують запровадження обов’язкової шкільної освіти – Лодзь стала першим містом у відродженій Польщі, де це запровадили.
Серед інших важливих рішень Алексія Ржевського була ініціатива зі створення стадіону ŁKS. 21 лютого 1922 року міська рада передала в оренду Лодзькому спортивному клубу понад 5,5 га земельної ділянки. Молодий на той час міський клуб потребував стадіону, тож проєкт опрацювання ділянки включав й будівництво такого майданчика.
Будівництво стартувало у вересні того ж року, а вже у 1924-1925 роках облаштування стадіону було завершено. В місті постала чудова спортивна арена, обладнана необхідною технікою та меблями, а на самому полі засіяли траву.
Спортивна арена до війни
У наступні роки стадіон поступово розвивався. Футбольне поле з біговою доріжкою, трибуни на 1800 глядацьких місць робили це місце популярним. Тут часто відбувалися спортивні події, а мешканці Лодзі радо на них приходили.
З роками тут з’явилися тренувальний майданчик, тенісні корти, басейн з усіма зручностями. Згодом облаштували навіть вишку для стрибків та пляж, каток, тир. На той час аналогів цій спортивній арені в Лодзі та воєводстві загалом не було – стадіон ŁKS, без сумнівів, був не тільки одним з найбільших, а й найкращим та найсучаснішим за тогочасними мірками.
1932 року на стадіоні з’явився новий важливий елемент, що став справжнім символом спортивної арени. Це був великий годинник Omega, що прикріпили завдяки місцевим вболівальникам.
Важливою датою в розвитку Лодзького спортивного клубу стала також поява на майданчику парашутної вишки у листопаді 1937 року. До неї облаштували електричний підйомник, а сама вишка вважалася найвищим та найсучаснішим об’єктом такого типу у всій Польщі. Це була візитівка стадіону – щоб стрибнути з парашутом, сюди приїжджали гості з різних куточків країни та навіть з-за кордону.
Стадіон у війну та після неї
Коли німці прийшли до Лодзі та окупували її, то стадіон вже не міг жити своїм колишнім безтурботним та активним життям. Найбільша спортивна арена міста перетворилася на справжній воєнний табір – в архівних джерелах знаходимо навіть інформацію про те, що на полі були облаштовані бункери для обслуговування зенітних гармат. Також там проживали гравці одного з німецьких спортивних клубів, а згодом пілоти Люфтваффе.
Завершення Другої світової війни ознаменувало нову сторінку історії спортивної арени. Майданчик перебував в дуже занедбаному стані через воєнні події та експлуатацію німцями у власних цілях, подекуди був поруйнований, а недоглянуті за час окупації елементи та обладнання потребували оновлення та реставрації.
До відновлення та модернізації стадіону дійшли через понад десятиліття, хоча сам стадіон дуже швидко повернувся у розпорядження клубу ŁKS.
Глобальна модернізація відбулася у 1969-1970 роках. Спершу відкрили нову головну трибуну, в задній частині якої розмістили доволі великий розважальний зал. Це місце було важливим для Лодзького спортивного клубу, адже у наступні 40 років тут обслуговували волейбольну та баскетбольну секції. Сама трибуна була величезною – могла вмістити понад 10 тисяч глядачів.
Ще через рік стадіон отримав нове освітлення, що забезпечувало чотири високі щогли. У 1971 році відбувся знаковий матч на оновленому майданчику – команда ŁKS зіграла проти Polonia Bytom, за яким прийшло подивитися 45 тисяч вболівальників.
Згодом легендарний символ стадіону, годинник Omega, вирішили замінити на сучасніший варіант – електронний годинник. У 1979 році також установили велике угорське світлове табло.
Стадіон оживав та розцвітав, відновлював свою колишню славу. Завдяки модернізації він отримав звання найсучаснішої та однієї з найбільших футбольних арен у всій Польщі. Грала тут не лише команда ŁKS – клуб Widzew також мав змогу використовувати майданчик для тренувань. В подальші роки тут відбулося чимало важливих подій у спортивному житті Польщі, зокрема Міжнародний футбольний турнір імені Владислава Круля.
Період занепаду та подальша доля спортивної арени в Лодзі
1990-ті роки були складним випробуванням абсолютно для всіх сфер діяльності. Бізнес занепадав, економічна криза сильно впливала на життя товариств, організацій та спортивних клубів. Забезпечувати повноцінне функціонування такого великого майданчика змоги не було.
У 2007 році клуб ŁKS був змушений передати стадіон муніципальній владі, яка зобов’язувалася забезпечити фінансування та проведення комплексної модернізації. Ще через 2 роки місцева влада оголосила про проведення архітектурного конкурсу на будівництво нового стадіону місткістю понад 35 тисяч глядачів, однак він з тріском провалився й не знайшов підтримки. Наступний конкурс передбачав будівництво стадіону місткістю для понад 16 тисяч глядачів, а також тренувальних полів і спортивного залу поруч з чинним об’єктом.
У 2011 році нові власники арени оголосили про будівництво стадіону за другим проєктом. Планувалося, що після завершення будівництва стару споруду повністю знесуть, а на її місці облаштують паркінг, що буде використовуватися вболівальниками. Разом з тим, мав також з’явитися підземний паркінг, розрахований на 240 автомобілів. Новий комплекс також мав складатися з тренувального, баскетбольного та волейбольного майданчиків.
Старий стадіон почали поступово розбирати. У 2012 стартував демонтаж трибун, потім зняли освітлювальні щогли. Місткість стадіону була обмежена до менше 5000 глядацьких місць. Команда ŁKS залишалася відданою своїй арені – до кінця 2015 року вона продовжувала тренуватися тут. Тоді відкрилася нова спортивна арена, роботи з облаштування якої завершилися саме наприкінці 2015 року. Команда відтоді “переїхала” туди, де тренується й по наш час.
Такою була історія майданчика ŁKS – від бурхливого розвитку до остаточного занепаду й забуття. Проте містяни досі пам’ятають старий стадіон, який колись збирав десятки тисяч запеклих вболівальників й дарував неймовірні емоції та був одним з найкращих у всій країні.