7 Лютого 2023

Професор Пьотр Кула – інженер та новатор з Лодзі

Related

Традиційна кухня Лодзі: головні фірмові страви міста

Приїжджаючи у будь-яке місто, ми, в першу чергу, завжди...

Епідемія холери у Лодзі: як забута хвороба минулого вбивала людей

Доля підготувала людству чимало випробувань, серед яких чи не...

Унікальна пам’ятка Лодзі: історія міського Пальмового будинку

Кожному туристові, який приїжджає до Лодзі у пошуках пригод...

Топ найвідоміших: історія лодзьких синагог

Лодзь - багатокультурне місто, в якому проживають представники різних...

Творець польського “Відьмака”: історія Анджея Сапковського

Мабуть, в Європі не знайдеться жодної людини, яка б...

Share

Пьотр Кула – лодзький інженер, новатор. Ще у шкільні роки його найбільше цікавили науки. Майбутній вчений навчався в Лодзькій Політехніці на факультеті машинобудування. Цей ВНЗ став для вченого не лише місцем навчання, а й місцем роботи. На рахунку винахідника понад два десятки патентів та патентних заявок. Пьотр Кула разом зі своїми підопічними працювали над технологією вакуумної цементації, а також розробляли бак з графену для зберігання водню. У вільний від науки час вчений надавав перевагу гольфу, лижам, прогулянкам з собакою та походам в театри, пише ilodz.com.

Ранні роки та початок наукової кар’єри

Пьотр Кула народився 1952 року і місті Лодзь. У юні роки Пьотр Кула мріяв служити на флоті. А у школі його найбільше цікавили науки. Через те, що він був фіналістом олімпіади з астрономії, мав право вступити без іспитів на факультет астрономії або фізики.

Однак батько Пьотра вмовив його подати документи до Лодзької Політехніки (Лодзького технологічного університету). Незважаючи на великий конкурс (більше семи кандидатів на одне місце), він добре склав вступний іспит, за що був зарахований на машинобудівний факультет цього університету. Пізніше, оглядаючись назад, вчений не шкодував, що піддався вмовлянням свого батька.

Варто додати, що батько Пьотра Кули не випадково вмовив сина піти навчатися до технологічного університету. Адже інженерні впровадження для родини поняття не чуже. У міжвоєнний період дід Пьотра Кула був президентом Асоціації ткачів у Лодзі та будував текстильні фабрики в Румунії за контрактами. У свою чергу, батько Пьотра Кула був текстильним інженером, який спеціалізувався на механічній обробці волокна. Працював у промисловості, а потім у профспілці.

Магістерську роботу Пьотр Кула захистив у 1975 році під керівництвом професорки Зофії Вендорф. У своїй магістерській роботі Кула розглядав використання вибухових технологій у з’єднувальних елементах для атомної електростанції, яку планували запустити у Жарновці (після аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році  будівництво згорнули, однак у 2010-х роках знову заговорили про побудову станції).

Після закінчення навчання почав працювати асистентом на факультеті матеріалознавства та технології металів Лодзької Політехніки. У 1982 році захистив докторську дисертацію, а в 1994 році здобув ступінь доктора наук.

Пізніше Кула пригадував, що коли був асистентом, а потім доцентом, то проводив чимало часу на промислових підприємствах, де брав участь у впровадженні різноманітних новаторських рішень. Плодами цієї співпраці стали близько 20 комплексних, сучасних та оригінальних процесів термічної та термохімічної обробок, впроваджених для авіаційної та автомобільної промисловості, для суден та холодильного обладнання.

У 1995-1998 роках Пьотр Кула був заступником директора факультету матеріалознавства та інженерії Лодзької Політехніки, а у 1998 року став очільником цього факультету. У 2002-2006 роках він був деканом факультету машинобудування, а у вересні 2012 року став проректором з інновацій Лодзької Політехніки. Він є президентом та одним із засновників Польського товариства матеріалознавства.

Вакуумна цементація – одне з досягнень команди проф. Пьотра Кула

Технологія вакуумної цементації – одне із досягнень команди професора Пьотра Кула. Технологія була розроблена дослідницькою групою під керівництвом Пьотра Кула. Завдяки співпраці з польсько-американською компанією «Seco/Warwick» технологію було впроваджено в промислову практику, а пристрої для цієї технології продавалися в понад 60 країн світу.

Вакуумні технології термообробки широко застосовуються в авіаційній, автомобільній, оборонній, металургійній, медичній, інструментальній промисловості та ядерній енергетиці. Польсько-американська компанія «Seco/Warwick» зайняла лідируючі позиції в поставці технологій для вакуумної термообробки.

Розроблена під керівництвом професора Пьотра Кула технологія вакуумної цементації, в порівнянні з раніше використовуваними технологіями зміцнення металевих поверхонь, значно ефективніша, чистіша та більш екологічна.

«Загартування металів тривалий час асоціювалося з брудом, димом, вогнем і смогом, а завдяки нашій технології метали поверхнево зміцнюються в закритих пристроях», – розповідав професор.

Технологія вакуумної цементації, яка без перебільшення стала технологією майбутнього, захищена патентами США та Європи.

Пьотр Кула також не приховував, що наукові розробки для нього та команди – це не лише джерело натхнення, а й джерело доходу. Адже, згідно з положеннями Лодзької Політехніки, автори досліджень отримують 60% доходів, одержаних від реалізації, 30% – інститут або кафедра і 10% центральний апарат університету.

Бак з графену для зберігання водню

Новим викликом для Пьотра Кула та його команди став графен. Це матеріал, що складається з атомів вуглецю. Він позбавлений третього виміру, тому має лише довжину та ширину. Він міцніший за сталь та є чудовим провідником. Графен був відкритий у 2004 році Андрієм Геймом та Костянтином Новосьоловим із Манчестерського університету. За своє відкриття у 2010 році вчені отримали Нобелівську премію з фізики.

Графен одразу викликав захоплення у вчених, які вірять у технологічний прогрес. Команда професора Пьотра Кула зайнялася розробкою металургійного графену, тобто, того, який має найкращі властивості. Як вчені планували його використати? Науковці з Лодзі під керівництвом Пьотра Кула взяли за мету побудувати резервуар для водню. Адже, як відомо, водень називають паливом майбутнього, а автомобільні двигуни, які працюють на водні – давно стали реальністю. Переваг у водневих двигунів – вдосталь, однак є великий мінус – зберігання водню. Для науковців стало справжньою дилемою, в чому ж зберігати водень. Спочатку для зберігання палива майбутнього почали використовувати балони.

Ці балони – громіздкі та дуже важкі. А все тому, що густина водню – дуже низька. І його доводиться закачувати у балони під величезним тиском. І все б нічого, якби закачаний водень не витікав крізь стінки балона (через дифузію). В підсумку, балони не стали абсолютно герметичним сховищем для водню. Однак американські вчені зробили цікаву заяву: сховищем для водню може стати графен.

Тож, розробкою баку для водню з графену зайнялася команда Лодзької Політехніки під керівництвом професора Пьотра Кула. Звичайно, лодзькі вчені не єдині, хто працював над цим – конкуренція доволі велика. Однак Пьотр Кула запевняв, що налаштований оптимістично та не боїться таких складних викликів.

Паралельно вчений працював над установкою, завданням якої є зменшення викидів ртуті в атмосферу. Цей шкідливий елемент виділяється при спалюванні вугілля. Установка, над якою працював вчений-новатор, за принципом дії нагадувала фільтр.

Станом на 2013 рік Пьотр Кула мав понад два десятки патентів і патентних заявок. Вчений наголошував, що підприємливості та інноваціям потрібно навчати підростаюче покоління якомога раніше. Саме тому Лодзька Політехніка у межах програми «Top 500 Innovators» відправляла студентів до США, щоб вивчати передові інновації.

Захоплення професора у вільний від науки час

Як то кажуть, не наукою єдиною – лодзький вчений-новатор Пьотр Кула ніколи не приховував, що у вільний від досліджень та відкриттів час, присвячував себе спорту. Щоденний відпочинок професора Кула – це ранкова та вечірня прогулянка з улюбленою собакою – красивою білою швейцарською вівчаркою.

Крім цього вчений виявився любителем катання на лижах. А у 2010-х роках знайшов для себе нову пристрасть – гольф. До всього Пьотр Кула разом з дружиною намагалися не пропускати концертів та театральних вистав у Лодзі.

.,.,.,.