У наші дні велосипеди – цілком буденна річ, яка є практично у кожного містянина. Більше того, велосипеди перетворилися у справжній тренд сучасності завдяки тому, що дозволяють вести активний спосіб життя, не шкодять екології та дозволяють швидко пересуватися великим містом у час заторів, пише сайт ilodz.com. Також велосипеди впливають на функціонування в місті в цілому та допомагають формувати в ньому комфорт, безпеку та екологічність.
Складно уявити, однак у минулому велосипеди у Лодзі – це був свого роду привілей, який був доступний далеко не кожному. Звідки взявся цей транспорт у місті, як розвивався велосипедний спорт та інші цікаві факти про нього – читайте у матеріалі нижче.
Перші спортивні товариства в місті, які дали поштовх до розвитку велосипедного спорту
Дев’ятнадцяте століття для Лодзі ознаменувалося появою цілої низки різноманітних об’єднань – філантропічних, культурних, кооперативних та інших. У червні 1824-го року у Лодзі виникло потужне стрілецьке товариство – елітна організація, завданням якої було об’єднати шевців Західної Європи.
До нього могли долучитися виключно лодзькі німці, які, приїхавши задля розвитку промислового бізнесу, привезли з собою власні звичаї, традиції та культуру. Вважається, що саме вони дали поштовх до зародження спорту у Лодзі – заснували товариства та організації. Тож дослідники історії вважають саме 1824-й рік датою початку спорту в Лодзі – тоді, коли виникла перша така організація.
Звідси і варто розпочинати історію розвитку спорту в місті, адже за подобою стрілецького товариства у вісімдесятих та дев’яностих роках дев’ятнадцятого століття виникли і велосипедні товариства.
Товариство велосипедистів, або ще одна розвага для лодзьких промисловців
Перше лодзьке товариство велосипедистів (Lodzer Cyklisten Verein) заснували у липні 1886-го року за ініціативою Роберта Райзігера. Роберт Райзігер був лодзьким німцем – один з небагатьох, хто щоранку катався на цьому транспорті разом з кількома іншими поціновувачами велосипедного спорту.
Саме Роберт Райзігер вважається засновником цього товариства, а ще – першим його президентом. Йому вдалося зруртувати довкола себе практично всіх власників велосипедів у Лодзі, які були на той час, та робили внески в товариство – це було обов’язковою умовою членства.
Велосипеди у Лодзі привернули до себе увагу і місцевих підприємців – лодзьких фабрикантів та промисловців, які полюбляли займатися різними видами діяльності. Фабриканти того часу уважно стежили за новими “трендами” у суспільстві, шукали для себе нові види дозвілля – це був ще один спосіб для світського проведення часу, світських бесід та прогулянок. Тож не дивно, що й велосипеди швидко стали популярними серед промисловців, які теж долучалися до товариства.
Товариство стрімко набирало обертів – головною розвагою було проведення змагань та конкурсів. Вже в перший рік роботи організації вдалося провести перші велосипедні гонки.
Дуже швидко спортивне товариство перетворилося у справжню платформу, до якої входили виключно вихідці з багатих родин Лодзі. Тут не було “випадкових” учасників – ними, за правилами, ставали ті, хто робив щомісячні внески, а також мав власний двоколісний транспорт. Тогочасна лодзька еліта дуже дбала про свій статус та місце в суспільстві, тому звичайних лодзян в товаристві не було – не можна було допустити, щоб на світські зустрічі приходили простолюдини. Та й велосипеди коштували дорого на той час – орієнтовна вартість одного такого двоколісного транспорту сягала близько 120 рублів.
Що цікаво, то велосипедисти польського походження, переважно, були учасниками іншого об’єднання – Варшавського товариства велосипедистів, яке заснували у 1886-му році. Справа в тому, що лодзька організація була елітарною та входили до неї містяни німецького походження.
Де каталися на велосипедах в Лодзі в минулому?
Як ми вже згадали вище, товариство швидко набуло популярності та стрімко розвивалося. З часом постало питання і про локацію, де б можна було займатися велосипедним спортом. Першою з таких локацій стала площа біля церкви святого Хреста на сучасній вулиці Тувіма.
Саме тут вирішили облаштували спеціальну доріжку, де б можна було кататися на велосипедах. Окрім того, перша така спеціалізована доріжка (прототип сучасних велосипедних доріжок) призначалася для виконання вправ з верхової їзди.
Трохи згодом, ця ж площа стала місцем для створення клубної будівлі та доріжки для боулінгу. Всередині самого велотреку учасники товариства організували перший у Лодзі тенісний корт, де проводилися змагання з тенісу. Взимку на території цього корту робили гірку.
Подальша історія велосипедного товариства в Лодзі
Товариство продовжувало розвиватися та розвивати велосипедний спорт в місті Лодзь. Все змінилося 1914-го року, коли розпочалася Перша світова війна та обірвала діяльність організації. Війна змусила змінити пріоритети, забути про “двоколісне дозвілля” та добробут.
Відновилося товариство тільки у грудні 1918-го року шляхом злиття організації з іншою – так званим СС “Союз”. Це товариство виникло у Лодзі у 1897-му році з ініціативи братів Теодора та Олександра Пільців. Фактично, це був структурний підрозділ головного відділення СС “Союз”, яке діяло у Санкт-Петербурзі.
Лодзький підрозділ СС “Союз” розпочав свою діяльність в місті ще наприкінці 1898-го року. Свою роботу товариство здійснювало шляхом проведення велогонок на трасі Згеж-Гловно. Відома організація також проведенням перших публічних трекових велосипедних гонок в Лодзі – зокрема, на орендованій локації, що розташувалася в Геленові. До гонок, які проводили зусиллями цієї організації, нерідко приєднувалися гості з-за кордону – іноземні велосипедисти-професіонали. Часто на перегонах змагалися і велосипедисти-аматори.
З того часу велосипедний спорт став невід’ємною частинкою життя мешканців Лодзі.
Велосипеди в Лодзі у наші дні: інфраструктура, стандарти та можливості
Коли вщух автомобільний “бум” у великих європейських містах та суспільство почало тяжіти до більш екологічного транспорту, в моду пересування містом Лодзь повернувся традиційний двоколісний транспорт. З часом в місті звели більше велодоріжок, створили нові можливості для прогулянок на велосипеді, створили окремі веломаршрути, за якими поціновувачі цього транспорту можуть активно та приємно провести час.
Так, зокрема, у 2022-му році у Лодзі відкрили першу двосторонню велосипедну доріжку, яку облаштували на вулиці Ярача. Крім того, в місті запровадили низку стандартів з пересування велосипедним транспортом, які дозволяють регулювати рух велосипедистів, робити безпечним їхнє пересування містом.
Станом на 2020-й рік у Лодзі було облаштовано 211 кілометрів велосипедних шляхів, а ще – місто вважається одним з лідерів за кількістю активних велосипедних асоціацій і поступається за кількістю хіба що польській столиці. Асоціації піклуються про розвиток велосипедного транспорту в місті та звертають увагу на головні проблеми велосипедної інфраструктури в місті, залучають до цього виду транспорту ще більше мешканців Лодзі.
