Лодзь – місто, з якого походить низка талановитих акторів та відомих на весь світ режисерів. Саме у цьому польському місті діє легендарна школа кіно, що робить Лодзь столицею польського кінематографу. Однак не школою єдиною – у Лодзі також знаходиться унікальний Музей кінематографії, аналогів якому у Польщі немає, розповідає сайт ilodz.com.
Чим особливий Музей кінематографії у Лодзі і чому кожному слід його неодмінно побачити – читайте у матеріалі нижче.
Сторінками історії музею
Передує створенню унікального музею у Лодзі Музей історії міста Лодзь, при якому діяв відділ культури кіно і театру. Саме продовженням роботи цього відділу стало створення окремої структури у Лодзі – Музею кінематографії, місцем, де зібрано найрізноманітніші сувеніри, які в сукупності розповідають про історію розвитку кіно у Польщі.
Так-от, вищезгаданий відділ було започатковано у 1976-му році, і проіснував він зовсім недовго. Вже у 1984-му році його перетворили на філіал, а ще через два роки, у 1986-му, він відокремився в окрему структуру. Для цього зібрану колекцію символів польського та світового кінематографу зібрали та перевезли у нове місце – найкращим для експозиції виявився місцевий палац Кароля Шайблера.
Чим палац Шайблера пов’язаний із кінематографом?
Палац Шайблера і справді чудова місцина для діяльності музею, який має таке велике значення в культурі Польщі. Це чудовий неоренесансний палац, зведений у 1856-му році за проєктом талановитого архітектора Яна Кароля Мертшинга.
І сама будівля, і її наповнення (старовинні меблі, привезені з різних куточків материка) завжди робили привабливим палац. Тож не дивно, що у різні часи тут діяли різноманітні установи, а також те, що свого часу локація сама мала прямий стосунок до польського кінематографу.
Так, палац Шайблера неодноразово був майданчиком для кінозйомок. Його інтер’єри, зокрема, можна побачити у таких культових стрічках як “Мансарда” (1963), “Ставка більша за життя” (1968), “Лялька” (1977), “Вабанк” (1981) та інших фільмах.
Свого часу у стінах палацу навіть знімали програми – наприклад, програма “Фільмовка” та “Клапсик”, які розповідали про кінематограф. Кращого і більш знакового місця для музею кінематографу у Лодзі годі було шукати.
Розвиток закладу, або головні “родзинки” Музею кінематографії у Лодзі
Початок історії музею – це 1986-й рік. Першим очільником культового музею Лодзі став знаменитий польський історик мистецтва та консерватор пам’яток, музейний фахівець, доктор Антоні Шрам. Будучи свого часу співзасновником Музею історії міста Лодзь, Антоні Шрам добре опанував музейну справу, знав, як потрібно керувати такими установами та наглядати за ними. Ця справа йому вдавалась настільки добре, що він очолював Музей кінематографії аж до 2000-го року – понад 14 років.
Колекція музею невпинно поповнювалася і дуже швидко її експонати нараховували понад 50 тисяч різноманітних речей зі світу кінематографу. Передусім, це колекції фільмів, плакати про кіно, речі сценографії, технічні прилади та інші речі, напряму пов’язані з історією кіно. До слова, якщо говорити про колекції фільмів, то вони у музею дуже великі – нараховують до 1000 одиниць на целулоїді та старих відеокасетах. Подекуди можна побачити оригінальні декорації до відомих фільмів, які часто приваблюють справжніх польських кіноманів.
Окрім експозицій, музей здійснює важливу просвітницьку та культурну діяльність – при ньому діє кінотеатр “Кінематограф”, де показують нішеве польське кіно. Зазвичай, це фільми, зняті ще у довоєнні роки, сучасне арт-кіно, анімація тощо. Також із 1990-го року зусиллями музею щорічно проводять унікальний фестиваль документального кіно під назвою “Людина в небезпеці”.
