Поява низки фабрик та заводів у Лодзі спричинила активну розбудову міста. Велике індустріальне місто не могло обійтися без налагодженої системи медицини – потрібно було давати відсіч епідеміям, розвивати гігієну тощо.
Великою подією в історії Лодзі стало відкриття першої міської лікарні для робітників. Появі такого медичного закладу завдячують докторові Каролю Йоншеру – відомому лодзькому лікареві та активному соціальному діячеві, розповідає сайт ilodz.com.
Яким було життя Кароля Йоншера, як він відкрив першу робітничу лікарню в Лодзі та інші цікаві факти про медика – читайте у матеріалі нижче.
Юність та освіта Кароля Йоншера
У середині дев’ятнадцятого століття медицина в Лодзі була на доволі низькому рівні. Царська влада не надто багато уваги приділяла протиепідемічним заходам та зростанням захворювань у місті, покладаючи це на плечі самих лодзян. Деякі дані свідчать, що станом на 60-ті роки дев’ятнадцятого століття у місті було лише вісім лікарів – з часом їх кількість зростала, однак медицина потребувала людей, які б максимально сприяли розвитку медицини та всіх дотичних галузей, а також були ініціаторами важливих проєктів в Лодзі. Одним з таких активних діячів і став Кароль Йоншер.
Кароль Йоншер народився у Любліні у 1850-му році у родині міського пароха та дочки відомого гданського астронома. У рідному Любліні майбутній лікар провів дитинство – навчався у місцевій гімназії, після чого поїхав до столиці, де продовжував освіту. Батьки піклувалися про те, щоб їхній син отримав належні знання та опанував хорошу професію, відтак віддали його до Головної школи у Варшаві – столичного університету, де Кароль обрав для себе медичний факультет.
Згодом Кароль Йоншер навчався в Імператорському Варшавському університеті, який у наші дні вважається одним з найстаріших та найавторитетніших вищих навчальних закладів столиці. Після завершення освіти медик подався до Європи – практикувався у Відні, Парижі та Берліні. Згодом Кароль Йоншер вирішив не повертатися до рідного Любліна, а переїхати до Лодзі, де і залишився назавжди.
Перші роки життя у Лодзі
Практично з перших років свого життя у Лодзі Кароль Йоншер здобував славу як хороший медик, справжній фахівець своєї справи. З самого початку він почав займатися, окрім лікування, також громадською та соціальною роботою.
Вважаючи, що великі статки лодзьких фабрикантів та інші заможні люди не можуть залишатися осторонь проблем громадськості та поширення захворювань в місті, Кароль Йоншер швидко почав налагоджувати зв’язки з найвідомішими людьми Лодзі. Він заохочував фабрикантів долучатися до благодійності та філантропічної діяльності, що згодом дало свої результати у розвитку міста.
З перших років життя у Лодзі Кароль Йоншер дбав про поліпшення санітарних та медичних умов в місті. Дуже велику увагу він приділяв і бідним верствам населення, вважаючи, що на якісну медичну допомогу заслуговують абсолютно всі люди. Так, зокрема, Кароль Йоншер став один зі співзасновників Громадянського комітету допомоги бідним. Згодом комітет переріс у ціле об’єднання – Лодзьке християнське благодійне товариство, благодійну організацію в Лодзі, яка опікувалася найбіднішими мешканцями міста.
Ще згодом, у 1886-му році, зусиллями Кароля Йоншера запрацювало Лодзьке медичне товариство, президентом якої він став згодом. Однак і це не найголовніша подія, до якої був причетний знаменитий лікар.
Знайомство з родиною Шайблерів
Дуже знаною родиною у Лодзі в ті часи були Шайблери. Кароль Шайблер був одним з найбільших промисловців міста, представник трійки “бавовняних королів” Лодзі.
Слава про доброго лікаря Кароля Йоншера у Лодзі згодом дійшла і до цієї родини. Згодом Кароль Шайблер навіть запросив Йоншера стати сімейним лікарем Шайблерів – тут його дуже поважали і дослухалися до нього. Мабуть, саме тому дуже швидко доктору вдалося переконати бавовняного магната в тому, що задля більшого успіху його виробництва потрібно краще піклуватися про робітників.
Варто зазначити, що до такого підходу Кароля Йоншера у Лодзі не надто піклувалися про здоров’я робітників міських заводів та фабрик. Вважалося, що одного працівника можна легко поміняти на іншого, однак нелегкі умови праці та швидке поширення захворювань перетворювали роботу на заводі на справді нестерпну річ.
Спостерігаючи за такою поганою тенденцією, Кароль Йоншер став ініціатором відкриття першої каси здоров’я в Лодзі. Тут формувався бюджет для потреб робітників – з фонду виділялися кошти на лікування та медикаменти для хворих працівників заводів. Окрім того, зусиллями Кароля Йоншера у Лодзі запрацювала і перша амбулаторія для робітників фабрик. Це були по-справжньому революційні кроки у розвитку медицини міста, які назавжди вписані в його історію.
Всі ці кроки на шляху до розвитку медицини в Лодзі сприяли ще одній знаковій події – заснуванню першого справжнього госпіталю для працівників міських фабрик та їхніх сімей. Так, саме Каролю Йоншеру вдалося повністю реалізувати цю ідею та зробити справжній переворот у підході до лікуванні робітників в Лодзі.
Відкриття першої лікарні для робітників в місті
Ще за життя Кароля Шайблера лікар висловив ідею створення фабричного госпіталю. Реалізувати ідею вдалося після смерті промисловця, однак перешкод у цьому перед Каролем Йоншером практично не було – його підтримувала вся родина померлого фабриканта, а його вдова Анна Шайблер стала справжнім соратником лікаря.
Перший такий госпіталь, фабрична лікарня святої Анни, було засновано при фабриці Кароля Шайблера 1884-го року. Будували госпіталь за проєктом відомого архітектора Гіларі Маєвського, який тривалий час був провідним архітектором Лодзі, впродовж 1882-1884-х років. Вже 1-го вересня 1884-го року госпіталь відчинив свої двері для перших пацієнтів.
Першим директором та головним лікарем установи було призначено доктора Юліуша Лорера.
Від початку це був сучасний (відповідно до тогочасних потреб та вимог) медичний заклад, в якому розміщувалося 50 ліжок. Лікували перших пацієнтів у двох відділеннях – хірургічному та внутрішньому. Окрім того, в одному з крил корпусу працював притулок для старих та немічних працівників, діяла амбулаторія, дитячий будинок та аптека.
Фактично, у новоствореному госпіталі були всі умови для комфорту та якісного лікування пацієнтів. Від самого початку лікарня мала гарячу та холодну воду, тут було облаштоване газове освітлення та центральне опалення.
Госпіталь розвивався активними темпами – вже до початку Першої світової війни зросла кількість ліжок (перевалило за 70), а медичну допомогу було забезпечено для 20 тисяч осіб та їхніх родин. Цей медичний заклад працює і в наші дні, однак відомий як Третя міська лікарня імені Кароля Йоншера у Лодзі.
Окрім того, ім’я відомого лікаря з Лодзі також пов’язують з заснуванням Товариства швидкої допомоги, створенням Лодзького відділення гігієнічного товариства “Kropla Mleka”. Також Кароль Йоншер став одним зі співзасновників лікарні для нервово-психічно хворих “Коханівка” – однієї з найбільших та найстаріших медичних закладів такого типу у всій Польщі.
Похований видатний лодзький лікар на Старому кладовищі Лодзі.
