Дослідження космосу у світовій історії мають особливе значення та відіграють надзвичайно важливу роль. Попри те, що місто Лодзь ніколи не займало провідні позиції з досягнень у цій науковій галузі, тут є кілька видатних персоналіїв, які свого часу доклали чимало зусиль задля того, аби наблизити людство на крок ближче до пізнання космосу, розповідає сайт ilodz.com.
Одним з таких науковців був легендарний лодзянин єврейського походження Арі Штернфельд. Чим прославився вчений, що він зробив для розвитку астрономії та інші цікаві факти про нього – читайте у матеріалі нижче.
Дитинство та освіта, або як зародився інтерес до астрономії

Народився майбутній вчений у містечку Серадз, що неподалік від Лодзі. Однак прожив тут недовго – коли хлопчикові виповнилося дев’ять років, його сім’я переїхала до столиці воєводства – Лодзі, аби знайти тут краще життя та більше можливостей.
Турбуючись про належну освіту сина, батьки віддали його навчатися до однієї з лодзьких гімназій. Згодом юний Арі здобув середню освіту, отримавши двомовний (польською та івритом) атестат. Навчався хлопець дуже ретельно і саме у гімназійні роки активно почав цікавитися астрономією. Арі мріяв про космічні польоти, багато читав про дослідження космосу і прагнув пов’язати своє життя саме з астрономією.
Однак в юності Арі Штернфельд був дуже багатогранною людиною. Він цікавився не тільки астрономією – його дуже вабили подорожі, зокрема, піші. Не маючи можливості подорожувати у дитинстві цілим світом, він здійснював піші мандрівки – багато гуляв вулицями Лодзького воєводства.
Цікавився юний Штернфельд і фотографією. Одного разу йому подарували фотоапарат (унікальна річ серед простих людей на той час), з яким він мандрував та робив фотографії пейзажів та здійснював портретну зйомку. Вважається, що саме Арі Штернфельд був одним із “першопрохідців” фотографів пейзажу у міжвоєнний період. Щоправда, жодна з фото-робіт Арі тих років не збереглася до наших днів – усі вони були знищені під час переслідувань євреїв у роки Другої світової війни.
Переїзд з Лодзі

Свою освіту Арі Штернфельд продовжив здобувати у Кракові, де навчався у Ягеллонському університеті. Однак тільки після того, як майбутній науковець провчився тут лише рік, він подався далі у світ – поїхав до Франції, аби отримати більше можливостей, вивчати не тільки природничі науки, а й технічні. У Франції він обрав для себе Інститут електроніки і прикладної механіки у місті Нансі.
Тут у майбутнього науковця-інженера розпочалося справжнє доросле життя. Перший рік навчання в Нансі був складним випробуванням – потрібно було встигати, окрім навчання, заробляти кошти, аби забезпечувати себе та допомагати своїм збіднілим батькам. Були і труднощі з навчанням, адже Арі не знав французької мови, тому мало розумів викладачів інституту.
За час своєї освіти у Нансі Арі Штернфельд ні на мить не забував про свою мрію про польоти у космос. Навіть попри труднощі, він знав, що це не абстрактні мрії, а цілком реальні – його думки буквально заполонили конкретні розрахунки, які Арі прагнув колись втілити у життя. Після трьох років навчання і самовідданої праці Арі успішно завершив навчання в інституті та отримав диплом інженера-механіка, зайнявши друге місце у рейтингу серед тридцяти випускників.
Початок наукової діяльності

Після завершення навчання Арі не гаяв часу – одразу взявся до втілення своїх мрій у реальність. Та починати довелося з малих кроків – коли він повернувся у Париж, влаштувався працювати технологом, конструктором на різноманітних підприємствах. У цей час він працював над створенням нового обладнання, деякі з яких згодом були визнані винаходами та отримали патенти. Однак робота не займала у нього весь час – винахідливий Арі Штернфельд робив так, аби у нього кожного дня залишався час для роботи над польотами у космос.
У 1928-му році Арі Штернфельд вступив на аспірантуру у Сорбонну, де працював над дисертацією, присвяченою проблемі космічних польотів. Багато працював у стінах Національної бібліотеки Франції, збирав матеріали з історії та техніки ракетної справи, вивчав теорію ракет, особливості механіки польотів. Результатом цієї роботи стали публікації у французькій періодиці, через які він намагався переконати суспільство та науковців у реальності здійснення космічних польотів. Однак підтримки серед колег він не знайшов – багато вчених вважали його мрійником та вигадником. Підтримувала його тільки дружина, з якою він познайомився ще у Нансі.
Наукові праці в Польщі та повернення у Париж

Не отримавши підтримки у французьких колег, Арі Штернфельд повернувся у 1932-му році до Лодзі, де продовжив працювати над своєю мрією. Саме тут, у рідному місті, він написав свою знамениту наукову працю французькою мовою – “Вступ до космонавтики” (“Initiation à la cosmonautique”), яку представив вперше у стінах Астрономічної обсерваторії Варшавського університету. Однак і тут на нього чекало розчарування – варшавські колеги його новаторські ідеї в астрономії не підтримали.
Зневірений, Арі Штернфельд знову поїхав у Париж, де бачив більше шансів для розвитку своєї справи. Тут він знову представив свою наукову роботу, написану у Польщі, і цього разу його робота здобула визнання – її зустріли з великим інтересом та захопленням, та навіть нагородили астрономічною премією.
У той же час науковця запросили провести його першу лекцію. Це була перша в історії Академії наук лекція з астронавтики. З цього часу він виступав з лекціями на публіці – під час однієї навіть була присутня Марія Склодовська-Кюрі, польсько-французька науковиця, яка займалася експериментальною фізикою і прославилася на весь світ. Успіх і слава про видатного дослідника астрономії були великими, однак про космічні польоти тоді не йшлося, а лише про можливість друку його наукових робіт.
Робота в Москві

Те, що його дослідження не розглядають всерйоз та не бачать в них потенціалу для втілення задумів в реальність, змусило Арі Штернфельда переглянути місце роботи. Йому здавалося, що можливості працювати в космонавтиці та видати свою книгу є у Радянському Союзі, тож він переїхав туди разом з дружиною. Раніше науковець вже бував у Москві, коли у 1932-му тут оформлював свій проєкт про робота-андроїда. Винахід вчений пропонував використовувати для виконання трудомістких та небезпечних робіт в космосі.
З 1935-го року у Арі Штернфельда було радянське громадянство. Тоді ж його книгу “Вступ у космонавтику” було видано російською мовою у Москві. Разом з тим, науковець отримав престижну посаду в одному з головних науково-дослідних інститутів реактивного руху. Щоправда, пропрацював там недовго – у період так званих “сталінських чисток” багатьох вчених переслідували, і інститут зачинили.
Згодом знайшов роботу в Інституті металургії, а з початком нацистської агресії його разом з родиною евакуювали до Уралу, де він викладав у металургійному технікумі.
Після війни Арі повернувся до Москви, де залишився жити аж до своєї смерті у 1980-му році. Хоч не забував і про батьківщину – кілька разів приїжджав у Польщу, підтримував зв’язок зі своїми колегами звідси.
За весь час своєї наукової діяльності Арі Штернфельд здійснив низку проривних відкриттів у сфері астрономії. Його роботи витримали понад 80 видать у всьому світі, перекладені десятками мов у понад 40 країнах.