У перші роки зародження медицини в Лодзі панував справжній безлад. Ще до дев’ятнадцятого століття в місті не було так багато професійних лікарів та медичних закладів, які б якісно надавали допомогу людям. Крім того, місто, як і всі інші куточки Польщі, часто сколихали епідемії, які забирали життя тисяч людей, розповідає сайт ilodz.com.
Перші лікарі в Лодзі були справжніми ентузіастами, які працювали заради блага людей і робили важливі кроки у налагодженні медичної системи в місті. Серед таких лікарів був і відомий Юзеф Колінський.
Яким був життєвий шлях лікаря, який внесок він зробив у розбудову медичної системи в Лодзі та інші цікаві факти – читайте у матеріалі нижче.
Лікар, який дбав про найбідніших
Народився майбутній лікар у далекому 1852-му році. Дитинство та юність були дуже нелегкими – доводилося буквально виживати, адже він народився у злиденній сім’ї. Вочевидь, саме такі труднощі в житті і вплинули у майбутньому на те, що Юзеф Колінський допомагатиме бідним людям, для яких кваліфікована медична допомога була практично недоступною.
Свою освіту Юзеф Колінський спершу здобував у чоловічій класичній гімназії в Каліші – одній з найстаріших середніх шкіл Великопольського воєводства та Польщі загалом. Це був авторитетний навчальний заклад, який давав хороші знання учням.
Навчаючись у гімназії в Каліші, Юзеф Колінський визначився з майбутньою професією, яка згодом стане справою його життя. Після завершення школи він продовжував освіту – у 1874-му році вступив до Військової медико-хірургічної академії в Петербурзі.
Після завершення освіти в академії та отримання диплому Юзеф Колінський повернувся до Польщі, де брав участь у діяльності медико-патріотичної громади. Однак у столиці лікар не затримався надовго – переїхав до Лодзі.
Переїзд до Лодзі та початок медичної кар’єри
Після переїзду до нашого міста Юзеф Колінський взявся за плідну працю. Головним його покликанням була медицина, однак він був людиною різнобічною і вважав за важливе допомагати людям у різний спосіб.
Турбуючись про відновлення польських традицій, він займався також підпільною роботою – зокрема, відновлював польську мову як мову навчання у місцевих школах. На власний страх та ризик він організував підпільне навчання рідною мовою.
Паралельно з цим, він почав друкуватися у журналах та газетах – щоправда, спершу під псевдонімом, побоюючись критики. У перші роки це були публікації на медичну та соціальну тематики. Окрім того, активно займався благодійністю та брав участь у громадському житті міста.
Стан медицини в Лодзі
Після свого переїзду до Лодзі Юзеф Колінський був вражений жахливим станом міста. Перше, що він побачив, це екстремальна бідність населення. Переважно, саме злидні були головною причиною поширення захворювань в Лодзі. Окрім того, в місті був високий рівень смертності – найбільше страждав робітничий клас, чи не найменш захищена верства населення в місті, яка не мала ані гарантій, ані належних умов для безпечної роботи на численних лодзьких фабриках та заводах.
Попри те, що Юзефа Колінського часто запрошували до роботи у варшавських військових госпіталях, він часто повертався до Лодзі. Побачивши, в якому стані перебуває медична система міста та як бідує населення, він не міг забути про це і всіляко намагався допомагати мешканцям міста.
За деякий час медика запросили до лодзької спільноти лікарів та громадських активістів. Маючи досвід участі у провідних медичних товариствах Варшави, Юзеф Колінський зауважив, що аналогічного досвіду бракує і Лодзі. Саме він виступив у 1885-му році з ідеєю створення Медичного товариства міста Лодзь, що викликало неабияке захоплення серед його колег.
Відкриття амбулаторій в Лодзі та налагодження медичної системи
Після ідеї заснувати медичне товариство Лодзі лікар почав співпрацювати зі своїми видатними колегами того часу. Серед його знайомих був лікар Кароль Йоншер (старший), Ян Віслоцький та інші.
Лікар Юзеф Колінський був не тільки талановитим фахівцем своєї справи, а й відданим патріотом. Після захисту дисертації з офтальмології у Варшавській головній школі, він отримав змогу продовжувати здобувати освіту у Франції, у престижному університеті Сорбонна, однак вирішив не покидати Польщу та залишився, аби налагоджувати медичну систему у рідній країні.
Повернувшись за деякий час до Лодзі, він спершу відкрив власний офтальмологічний кабінет, який працював на вулиці Пьотрковській. Це був період, коли він активно допомагав бідним родинам робітників міських фабрик та заводів. У дуже багатьох речах Юзефові допомагала його дружина, яка повністю підтримувала чоловіка та поділяла його погляди на життя та медицину зокрема.
Так, вони удвох вступили до відомої благодійної організації в місті – Лодзького християнського благодійного товариства, яке об’єднувало місцевих лютеран та католиків, допомагало людям, які цього потребують. Паралельно з цим, Юзеф Колінський велику увагу привертав дитячій медицині. З його ініціативи у Лодзі з’явилися перші амбулаторії, де робили вакцинацію місцевим дітям, аби зміцнити імунітет та запобігти хворобам. Чоловік розумів, що дитяче здоров’я та правильна гігієна – запорука здоров’я дорослих.
Важливою подією в історії Лодзі стало відкриття міського гігієнічного товариства, яке було засновано за прикладом аналогічної організації, яка діяла у столиці. У лодзькій організації було втілено кращі методи та засоби, які вже перевірили варшавські медики.
Боротьба проти системи
Ім’я Юзефа Колінського добре знане у Лодзі і завдяки його активній громадянській позиції, участі у політичному житті, пропагуванні корисних ідей у суспільстві. На початку двадцятого століття він разом з Северином Стерлінгом (колега-лікар) ініціювали випуск видання “Czasopismo Lekarskie”. Це було медичне видання, в якому пропагували ідеї гігієни, медицини та турботи про здоров’я. Тривалий час Юзеф Колінський працював головним редактором цього журналу.
Зрештою, його закрила тодішня влада через цензуру. Однак завзятий Юзеф Колінський на цьому вирішив не зупинятися – продовженням стало ще одне видання під назвою “Przegląd Lekarski”. Це дуже відомий та популярний журнал медичного спрямування, один із найстрашіхи фахових журналів в Польщі.
Будучи різнобічною людиною, Юзеф Колінський долучився і до конспіративної діяльності. Він був учасником організації таємного викладання польської мови та антиросійських зборів, активно розповсюджував антицарські папери, виступав на підтримку рухів на відновлення рідної мови у навчальних закладах. Результатом такого руху стало заснування польської гімназії в Лодзі – найстарішої польської державної середньої школи. Навчальний заклад виник в результаті учнівських страйків у 1905-му році, внаслідок чого царська влада дозволила створювати приватні школи з польською мовою навчання.
Така активна політична та громадська позиція лікаря, вочевидь, і стала причиною його арешту приблизно у 1900-му році.
Ім’я лікаря Юзефа Колінського увійшло назавжди в історію не тільки Лодзі, а й всієї країни. У наш час він є покровителем однієї з вулиць Лодзі, а поховали видатного діяча на Старому кладовищі у місті.
